ДСНС України

#герої_без_зброї Іван Гелеван, рятувальник з Одеси. Колись спробувати свої сили у Службі порятунку Івану порадив товариш. Тоді він і уявити не міг, скільки випробувань чекає попереду. Сьогодні за його плечима — ціле десятиліття служби в ДСНС, сотні викликів та врятованих життів. Перша резонансна трагедія, яка назавжди врізалася в пам'ять, — страшна пожежа в одеському коледжі на Троїцькій. «Найважче було бачити батьків, які чекали на своїх дітей. Вони вірили до останньої хвилини. Цю трагедію неможливо забути — як і тих, кого того дня не вдалося врятувати», — пригадує Іван. Попри постійний ризик, головна тривога Івана на кожному виїзді — щоб усі побратими повернулися живими. Детальніше — https://surl.li/eqesct

#фото_тижня На цьому фото – не просто ліквідація наслідків чергового російського обстрілу. Це важка, виснажлива робота на межі людських можливостей: коли бойовий одяг наскрізь промок від води та поту, важить тонну й заважає дихати; коли засліплює їдкий дим, печуть очі, а руки терпнуть від втоми. Але ти не маєш права зупинитися чи збавити темп, бо за цією стіною – чиєсь життя, і рахунок іде на секунди. Крізь темряву рятувальники крок за кроком витягують людей із пекла. Без зайвих слів і без вагань – просто тому, що треба встигнути. Вони так само відчувають біль за кожне втрачене життя та за кожну зруйновану домівку, як і всі ми. Але в мить, коли комусь потрібен порятунок, залишають свій страх і просто роблять свою роботу – першими й до кінця. Автор фото: Павло Петров, пресофіцер ДСНС Києва.